Геном: доменна структура, регуляція транскрипції.

Доменна організація еукаріотичного геному визначається взаємодією хроматину з нуклеоскелетом. Транскрипція еукаріотичних генів регулюється на декількох рівнях. Один з них – це механізми, що працюють з відносно великими геномних доменами. Для таких доменів показана переважна чутливість до дії ДНК-ази I (Gross DS and Garrard WT, 1988). Також встановлено, що вони включають один або декілька генів, що виконують близькі функції (наприклад глобінових). Розмір доменів становить кілька десятків т.п.о., а їх краї строго визначені.
Функціональний статус домену визначається відносно коротким ділянкою, названому районом домінантного контролю (dominant control region) (Razin SV and Vassetzky YS, 1992).
Існування функціональних доменів в геномі піднімає питання про те, як ці домени співвідносяться з іншими структурами хроматину.

ДНК: упаковка, рівні упаковки у складі хроматину
Всього на сьогоднішній день відомо три рівні упаковки ДНК у складі хроматину:
1. Нуклеосомний рівень,
2. Рівень соленоїда, здійснюваний за рахунок закручування нуклеофіламента в 30-нм фибриллу (Ward GE and Kirschner MW, 1990) (альтернативна модель розглядає 30-нм фибриллу як ланцюг повторюваних олігонуклеосомние агрегатів – нуклеомеров або супербідов (Getzeberg RH ea, 1990; Barrack ER and Coffey DS, 1982)), і
3. Рівень, утворений петлями (loops) ДНК. Тільки на третьому рівні упаковки ДНК структури хроматину мають розмір, порівнянний з передбачуваними розмірами функціональних геномних доменів.

Comments are closed.