Фізіологічна регенерація тканин. Регенераційний гістогенез.

Протягом всього життя організму в тканинах відбуваються процеси зношування і відмирання клітин (фізіологічна дегенерація) і заміни їх новими (фізіологічна регенерація). Фізіологічна регенерація може бути внутрішньоклітинної (оновлення органел) і клітинної (оновлення на рівні клітин за рахунок проліферації камбіальних або диференційованих клітин). Для кожної тканини характерні специфічні особливості морфологічних проявів фізіологічної регенерації на клітинному і субклітинному рівнях.

Якщо розуміти фізіологічну регенерацію тканин як процес клітинного оновлення, то до лабільним (або оновлюється) тканинам слід віднести кровотворні тканини, кишковий епітелій, епідерміс, пухку сполучну тканину і деякі інші. Для них характерний високий рівень проліферативної активності клітин.

Ряд тканин відрізняються поєднанням клітинної та внутрішньоклітинної форм фізіологічної регенерації (епітелій печінки, нирок, легенів, епітелії ендокринних органів, гладка м’язова тканина та інші).
регенерація тканин

Серцева м’язова тканина і нервова тканина характеризуються внутрішньоклітинної формою фізіологічної регенерації. У цих тканинах, не мають камбіальних клітин, відбувається безперервне оновлення внутрішньоклітинних ультраструктур.

Фізіологічна регенерація тканин – це один із проявів складного процесу постнатального гістогенезу. Для фізіологічної регенерації властива генетична детермінованість складових її процесів – проліферації клітин, їх диференціювання, росту, інтеграції і функціональної адаптації. Закономірності постнатального гістогенезу обумовлюють не тільки фізіологічну регенерацію тканин, але і всі сторони їх вікової динаміки.
Регенераційний гістогенез

У відповідь на дію екстремального фактора і порушення тканинної організації органу виникає комплекс реакцій із залученням усіх структурних рівнів організації живого. Можна лише умовно виділити ті процеси, які характерні для тканинного рівня – а саме, процеси регенераційної гістогенезу.

Відразу ж після пошкодження в тканинах розвиваються реактивні зміни, що супроводжуються порушеннями проліферації, диференціювання та інтеграції клітин. Якщо пошкоджені клітини не адаптуються до нових умов, настає їх розпад, загибель і елімінація. Форми прояву регенераційної гістогенезу (наприклад, клітинне розмноження або гіперплазія внутрішньоклітинних структур) обумовлені закономірними процесами ембріонального гістогенезу і специфічні для кожної тканини.

В оновлюються тканинах, для нормального гістогенезу яких характерна проліферація клітин шляхом мітозу, і в процесах регенерації основна роль належить мітотичного поділу клітин. Регенераційний гістогенез зростаючих тканин включає процеси як клітинної проліферації, так і внутрішньоклітинного збільшення структурних компонентів (органел). Регенераційний гістогенез стаціонарних тканин відбувається за рахунок внутрішньоклітинних репаративних процесів (збільшення кількості органел, зростання відростків та освіта синаптичних структур в нервових клітинах).

Таким чином, вивчення умов успішної регенерації тканин можливо на шляхах глибшого вивчення гістогенезу, бо оптимізація посттравматичної регенерації повинна проводитися з урахуванням особливостей фізіологічної регенерації конкретної тканини. Так, наприклад, марно стимулювати нейрони до мітозу, якщо цей процес їм невластивий. Навпаки, стимуляція мітозів в оновлюються тканинах цілком виправдана.

У пошкодженому органі процес регенерації включає завжди комплекс міжтканинних взаємодій (кореляцій). В ході регенерації складаються складні взаємини між епітелію, з’єднувальними і нервовими тканинами. Запальні розростання сполучної тканини в значній мірі визначають результат відновного процесу. Взаємодії різних тканин з нервової, ендокринної, судинної, імунної системами істотно впливають на характер їх реактивності і регенерації.

Тканини, будучи складовими частинами органів, у своїх регенеративних процесах підпорядковані не тільки власне тканинним, а й органним закономірностям. Реалізація здібностей тканин до посттравматичної регенерації здійснюється в системі органу на основі міжтканинних кореляцій.

Comments are closed.