Філаменти актінові: агенти деполімеризуючі.

Найбільш відомими агентами подібного роду є цитохалазини. Крім того, нещодавно показано, що аналогічною дією володіють латрункулін і толітоксін.

Цитохалазини

Цитохалазини – група споріднених за хімічною структурою метаболітів цвілевих грибів (Tanenbaum SE, ed., 1978). Функціонально цитохалазини нагадують кепірующіе білки. Вони зв’язуються з опереним (швидко зростаючим) кінцем актинового філамента і блокують як приєднання, так і від’єднання субодиниць на цьому кінці, хоча блокування може бути неповним (Bonder EM, Mooseker MS, 1986, Brown SS, Spudich JA, 1982, Maclean-Fletcher S ., Pollard TD, 1980). На процес елонгації актинового філамента з гострого (повільно зростаючого) кінця цитохалазином не впливають (Bonder EM, Mooseker MS, 1986, Maclean-Fletcher S., Pollard TD, 1980). Цитохалазини можуть також розрізати актіновоие філаменти. Найбільш активним є цитохалазином D (Urbanic E., Ware BR, 1989).

Подібність цитохалазини з кепірующімі білками підтверджується тим, що ряд білків конкурує з цитохалазином за зв’язування з Актинові филаментами. Такі білки виявлені у акантамеби, тромбоцитів, фібробластів (Grumet M., Lin S., 1980, Magargal WW, Lin S., 1986, Pollard TD, Cooper JA, 1986). Інші кепактіни, наприклад, Віліни і гельзолін, не конкурують з цитохалазином.

Цитохалазини широко використовуються для дослідження живих клітин завдяки тому, що вони здатні проникати через клітинну мембрану. Крім зв’язування з актином, цитохалазином А і цитохалазином У інгібують також транспорт моносахаридів через плазматичну мембрану, а цитохалазини C, цитохалазини D, цитохалазини Е, цитохалазини Н і 21,22 – дігідроцітохалазін В не впливають на транспорт моносахаридів і є специфічними для актину агентами (Small JV, 1988).

Латрункулін

Латрункулін є продуктом метаболізму морських губок. Він інгібує полімеризацію актину при дуже низькій концентрації (90 nM) (Spector I. et al., 1989).

Толітоксін

Толітоксін є продуктом метаболізму синьо-зелених водоростей (ціанобактерій). Як і цитохалазином, толітоксін перешкоджає полімеризації і деполімеризує F-актин, проте, діє в значно менших концентраціях (в 50-1000 разів) (Patterson ML et al., 1993). Поки не ясний механізм деполімеризації філаментів толітоксіном.

Comments are closed.