Диспепсія невиразкова.

Діагноз невиразкової диспепсії ставлять в тих випадках, коли у хворого є клінічна картина виразкової хвороби, але при ендоскопічному або рентгенологічному дослідженні не вдається виявити самої виразки, а також будь-яких інших органічних уражень (наприклад, захворювань жовчних шляхів) та синдрому подразненої кишки.

Невиразкова диспепсія зустрічається щонайменше в два рази частіше, ніж виразкова хвороба; вона спостерігається у 20-30% населення. При цьому тільки 20-30% хворих звертаються за медичною допомогою.

Патогенез невиразкової диспепсії досліджений недостатньо. У більшості хворих секреція соляної кислоти в шлунку не порушена, немає у них і ознак дуоденіту. Не доведена при невиразковій диспепсії та роль Неlicobacter pylori і обумовленого ним хронічного гастриту. Іноді при невиразковій диспепсії є порушення моторики шлунка, дванадцятипалої кишки і тонкої кишки. У 25-50% хворих з невиразкової диспепсією після прийому їжі відзначаються зниження моторики антрального відділу і уповільнена евакуація зі шлунка. Приблизно у 50% хворих при роздуванні балончика в шлунку неприємні відчуття в епігастральній ділянці виникають при набагато меншому обсязі, ніж у здорових добровольців. Мабуть, у них підвищена чутливість до імпульсації від інтерорецептори ШКТ.

Comments are closed.