Дихання.

Обмін газами між кліткою і середовищем називається подихом. Клітини живих організмів отримують енергію в результаті окислення поживних речовин, і тому до них постійно повинен надходити кисень. При цьому повинен постійно віддалятися кінцевий продукт метаболізму – вуглекислий газ.

Найважливіший механізм газообміну – це дифузія. При дифузії молекули переміщаються з області їх високої концентрації в область низької, причому на роботу по перенесенню молекул затрачається їх власна кінетична енергія (пасивний транспорт). Однак при дифузії різні речовини переносяться лише на порівняно малі відстані в межах організму – менше 1 мм.

У випадку, якщо необхідно перенести речовини на велику відстань, використовується конвекційний транспорт, саме таким способом переносяться молекули газу через дихальні шляхи в процесі легеневої вентиляції. До конвекційним процесам відноситься також транспорт газів кров’ю.

Перенос кисню з навколишнього середовища до клітин проводиться в такій послідовності :

1. Конвекційний транспорт в альвеоли (вентиляція).

2. Дифузія з альвеол в кров легеневих капілярів.

3. Конвекційний перенесення кров’ю до капілярів тканин.

4. Дифузія з капілярів в навколишні тканини.

Видалення вуглекислого газу здійснюється шляхом тих же стадій, що протікають у зворотному порядку. Перша і друга стадії разом називаються легеневим (зовнішнім) диханням, третя – транспорт газів кров’ю, а четверта – тканинним (внутрішнім) диханням.

Comments are closed.