Дихання.
Обмін газами між кліткою і середовищем називається подихом. Клітини живих організмів отримують енергію в результаті окислення поживних речовин, і тому до них постійно повинен надходити кисень. При цьому повинен постійно віддалятися кінцевий продукт метаболізму – вуглекислий газ.
Найважливіший механізм газообміну – це дифузія. При дифузії молекули переміщаються з області їх високої концентрації в область низької, причому на роботу по перенесенню молекул затрачається їх власна кінетична енергія (пасивний транспорт). Однак при дифузії різні речовини переносяться лише на порівняно малі відстані в межах організму – менше 1 мм.
У випадку, якщо необхідно перенести речовини на велику відстань, використовується конвекційний транспорт, саме таким способом переносяться молекули газу через дихальні шляхи в процесі легеневої вентиляції. До конвекційним процесам відноситься також транспорт газів кров’ю.
Перенос кисню з навколишнього середовища до клітин проводиться в такій послідовності :
1. Конвекційний транспорт в альвеоли (вентиляція).
2. Дифузія з альвеол в кров легеневих капілярів.
3. Конвекційний перенесення кров’ю до капілярів тканин.
4. Дифузія з капілярів в навколишні тканини.
Видалення вуглекислого газу здійснюється шляхом тих же стадій, що протікають у зворотному порядку. Перша і друга стадії разом називаються легеневим (зовнішнім) диханням, третя – транспорт газів кров’ю, а четверта – тканинним (внутрішнім) диханням.