Діагностичні дослідження при затримках росту у дітей молодшого віку


У хворих з порушеннями росту лабораторні дослідження застосовують тільки прицільно, після збору анамнезу та клінічного дослідження. Наприклад, хворому з наявністю в анамнезі блювоти і аспірації необхідно провести рентгенографію стравоходу з ковтком барію для виявлення стравохідного рефлюксу; хворому з наявністю в анамнезі смердючого жирного стільця і ​​рецидивуючих пневмоній – аналіз поту для виявлення муковісцидозу. Доцільно провести аналіз крові і сечі, зробити посів крові, дослідити рівень електролітів і СО2 плазми, рівень азоту сечовини і креатиніну.

На підставі досвіду встановлено, що тільки невелика частина (0,8-1,4%) лабораторних досліджень допомагає поставити діагноз причини порушень росту у дітей.

У цій главі недоцільно розглядати всі органічні причини, що викликають порушення росту, і описувати необхідні при цьому лабораторні аналізи. До числа найбільш поширених скринінг-тестів, що не згадуваних вище, відносяться: проби функцій щитовидної залози при порушеннях її функцій; рентгенограми грудної клітини при хронічних інфекціях, аномаліях або захворюваннях серця; ЕКГ при патології серця; внутрішньовенна пієлографія при хронічних інфекціях сечовивідних шляхів або при аномаліях сечовивідних шляхів; печінкові проби при симптомах захворювань печінки; рівень кальцію і фосфору при підозрі на рахіт або захворювання паращитовидних залоз; комп’ютерна томографія черепа за наявності осередкової неврологічної симптоматики; рівень імуноглобуліну в плазмі при імунодефіцитних станах; ШОЕ при запальних або колагенових захворюваннях; цукор крові натще за наявності глюкози в сечі; визначення рН стільця, виявлення відновлюють речовин або жиру в стільці при порушеннях всмоктування дисахаридів або жирів; дослідження шлунково-кишкового тракту з барієм при вадах розвитку, хвороби Гіршпрунга або стенозу воротаря.

Рентгенографія скелета часто допомагає поставити діагноз при затримці лінійного росту тіла. У дітей з генетично обмеженим потенціалом росту внаслідок сімейного маленького зросту, дисгенезии статевих залоз, хондродистрофії виявляється нормальна швидкість лінійного росту кісток і відповідність кісткового віку хронологічним віком дитини. Якщо ріст дитини менше нижньої межі норми, але при цьому швидкість його росту паралельна швидкості росту дітей з нижньою межею норми росту і дозрівання кісток відповідає віку, певного по зростанню, то говорять про конституціональної затримки. Якщо ріст дитини значно нижче нижньої межі норми, а швидкість росту близька до нижньої межі нормальної швидкості росту, дозрівання кісток відстає від хронологічного віку, але відповідає віку, визначеного по зростанню, то, ймовірно, має місце системне захворювання. Як правило, якщо у дитини зростання прогресивно відстає від нижньої межі норми або від визначеного раніше графіка зростання і при цьому є значна затримка дозрівання кісток, то мова йде про хронічний системному або ендокринному захворюванні.

Якщо при лабораторному дослідженні в даний момент патологія не визначається, слід пам’ятати про можливість її виявлення в майбутньому. Перед постановкою остаточного діагнозу необхідно верифікувати дані лабораторного дослідження, зіставивши їх з анамнезом і результатами фізикального обстеження.

Comments are closed.