Діабет цукровий: ускладнення, патогенез.

Механізми розвитку ускладнень ІНЦД точно не з’ясовані. У той же час виявлено кілька метаболічних порушень, які безсумнівно беруть участь у патогенезі ускладнень.
По-перше, це порушення при активації поліолового шляху метаболізму глюкози. В умовах гіперглікемії внутрішньоклітинна концентрація глюкози збільшується, що призводить до активації альдозоредуктази, що перетворює глюкозу в сорбітол. У високих концентраційях сорбітол токсичний для клітин. У хворих на цукровий діабет сорбітол накопичується в ендотелії, клітинах клубочків нирок, але в першу чергу – в нейронах. Справа в тому, що швидкість транспорту глюкози в нейронах залежить тільки від позаклітинної концентрації глюкози і не контролюється інсуліном.
Накопичення сорбітолу в нейронах пригнічує синтез найважливішого компонента мієліну – миоинозитола і знижує активність Na (+), K (+)-АТФази. У результаті порушується проведення нервового імпульсу.
Накопичення сорбітолу в ендотелії веде до мікроангіопатичною ускладнень.
По-друге, це неферментативного глікозилювання білків. Неферментативного глікозилювання білків, обумовлене гіперглікемією, призводить до утворення глікозильованих білків: гемоглобіну, альбуміну, колагену, білків кришталика, ліпопротеїдів. У результаті порушуються функції цих білків та їх розпізнавання відповідними рецепторами:
– Глікозильованого ЛПНЩ не розпізнаються рецепторами ЛПНЩ у печінці, тому концентрація ЛПНЩ в плазмі зростає. Навпаки, глікозильованого ЛПВЩ метаболізуються в печінці набагато швидше, ніж нормальні ЛПВЩ. Такі порушення метаболізму ліпопротеїдів можуть грати роль у патогенезі макроангіопатіческіх ускладнень;
– Глікозильований колаген менш розчинний і більш стійкий до колагенази, ніж нормальний колаген. Припускають, що потовщення базальної мембрани ендотелію при макроангіопатії і зміни шкіри при діабетичній хейропатіі обумовлені відкладенням глікозильованого колагену.
По-третє, кілька глікозильованих білків можуть з’єднуватися один з одним через залишки 3-дезоксіглюкози. При цьому утворюються перехресно зшиті глікозильованого білки. Зв’язування таких білків з рецепторами на макрофагах і ендотеліальних клітинах стимулює синтез і секрецію цитокінів, ендотеліну-1 і тканинного фактора. Всі ці речовини порушують згортання крові.
Вважається, що активація поліолового шляху призводить до мікроангіопатичною, а неферментативного глікозилювання білків – до макроангіопатіческім ускладнень.
По-четверте, це гемодинамічні порушення. Гемодинамічні порушення при цукровому діабеті обумовлені як ураженням ендотелію, так і порушенням нервової регуляції судинного тонусу.

Comments are closed.