Четвертий шлуночок мозку.

Четвертий шлуночок (ventriculus quartus) розвивається з порожнини ромбовидного мозку. Вгорі повідомляється з III шлуночком за допомогою водопроводу великого мозку, а внизу – з центральним каналом спинного мозку, через серединну апертуту (apertura mediana ventriculi quarti), парні латеральні апертури (aperturae laterales) IV шлуночка повідомляються з підпаутиним простором мозку (cisterna cerebello-medullaris) . Латеральні отвори IV шлуночка знаходяться близько flocculus мозочка в бічних кутах даху ромбовидної ямки (рис. 466). IV шлуночок заповнений цереброспінальної рідиною і судинним сплетенням. Складається з верхньої і бічної стінок; його дно утворене ромбовидної ямкою. Верхня стінка IV шлуночка обмежена верхнім мозковим вітрилом, який прикріплений до язичку мозочка (lingula cerebelli). Тут же починається нижній мозковий парус (velum medullare inferius), що є тонкою епітеліальної платівкою (рис. 467). До нього прилягає судинна основа IV шлуночка (tela choroidea ventriculi quarti) – покришка. Місце з’єднання верхнього і нижнього мозкових парусів утворює верхівку намету (fastigium). Бічний кордоном IV шлуночка є верхні ніжки мозочка.
466. Ромбовидна ямка і ядра черепних нервів. 1 – nucl. n. oculomotorii; 2 – nucl. n. trochleares; 3 – nucl. tractus mesencephalic! n. trigemini; 4 – n. motorius n. trigemini; 5 – nucl. sensorius principalis n. trigemini; 6 – nucl. n. abducentis; 7 – nucl. n. facialis; 8 – nucl. n. vestibularis; 9 – nucl. cochleares; 10 – n. facialis; 11 – nucl. salivatorii superior et inferior; 12 – nucl. n. hypoglossi; 13 – nucl. ambiguus; 14 – n. tractus spinalis n. trigemini; 15 – n. tractus solitarii; 16 – n. accessorius; 17 – nucl. dorsalis n. trigemini; 18 – nucl. spinalis n. accessorii; 19 – tuberculum n. gracilis; 20 – tuberculum n. cuneati; 21 – trigonum n. vagi; 22 – colliculus facialis; 23 – eminentia medialis; 24 – trigonum lemnisci; 25 – colliculus inferior; 26 – colliculus superior
Ромбовидна ямка являє дно IV шлуночка. Розвивається з перешийка ромбовидного мозку, заднього і довгастого мозку. Має верхній, нижній і латеральні кути. Ромбовидна ямка поділена мозковими смужками (striae medullares), які знаходяться в середині дна ромбовидної ямки і проходять поперечно до латеральним кутах. Верхній кут ромбоподібної ямки обмежений верхніми ніжками мозочка, нижній – нижніми ніжками мозочка, які розходяться в сторони під кутом 50-85 °, а латеральні кути – нижніми і середніми ніжками мозочка.
467. Головний мозок на сагітальній розрізі. 1 – sulcus centralis; 2 – lobus paracentralis; 3 – precuneus; 4 – sulcus parietooccipitalis; 5 – cuneus; 6 – sulcus calcarinus; 7 – gyrus occipi totem poralis; 8 – corpus pineale; 9 – cerebellum; 10 – medulla oblongata; 11 – ventriculus quartus; 12 – pons; 13 – colliculi superior et inferior; 14 – pedunculi cerebri; 15 – aqueductus cerebri; 16 – hypophysis; 17 – chiasma opticum; 18 – commissura anterior; 19 – fornix

Ромбовидна ямка розділяється на дві симетричні частини серединної борозною (sulcus medianus). У верхньому кутку ямки вище мозкових смужок, які мають більш світле забарвлення, лежить парне медіальне піднесення (eminentia medialis). Його нижня частина закінчується лицьовим горбком (colliculus facialis). Лицьовій горбок представлений опуклістю лицьового нерва, який в цьому місці огинає ядро ​​відвідного нерва (nucl. abducens). Ближче до вентральної поверхні від ядра відвідного нерва лежать одиночний шлях (nucl. tr. Solitarius), парасимпатическое ядро ​​- верхнього слюноотделітельного (nucl. salivatorius superior), рухове ядро ​​(nucl. motorius) лицевого нерва (VII пара). Медіальне піднесення містить рухове ядро ​​трійчастого нерва (V пара).

Латеральніше і вище медіального піднесення мається блакитнувате місце (locus ceruleus), де розташовуються чутливе ядро ​​(nucl. sensorius) та спинномозковій шлях трійчастого нерва (tr. spinalis n. Trygemini) (V пара).

У латеральних кутах ромбоподібної ямки мається переддверне поле (area vestibularis). У цій області розташовані 4 ядра преддверного нерва (nucl. vestibulares): медіальне, латеральне, верхнє, нижнє і два ядра слухового нерва: передній улітковий (nucl. cochlearis anterior) і задній улітковий (nucl. cochlearis posterior) (VIII пара). У нижньому кутку ромбовидної ямки близько серединної борозни є трикутник під’язикового нерва (trigonum n. Hypoglossi), на який проектується ядро ​​цього нерва (XII пара). Латеральніше трикутника під’язикового нерва знаходиться більш темний трикутний горбок (ala cinerea), що є місцем розташування парасимпатичного ядра блукаючого нерва (nucl. dorsalis n. Vagi). Трохи вище, на лінії ala cinerea, лежить велике рухове подвійне ядро ​​(n. ambiguus), що належить IX і X парам черепних нервів. Латеральніше цього ядра розташовується нижня слюноотделітельного ядро ​​- парасимпатическое (nucl. salivatorius inferior), з якого виходить частина волокон мовно-глоткового нерва. Поруч з ним розташовується чутливе ядро ​​IX і X пар (nucl. tr. Solitarii).

Таким чином, підводячи підсумок топографії ядер дна ромбовидної ямки, слід зазначити, що рухові ядра розташовуються ближче до середньої лінії, чутливі – лежать латеральніше, а вегетативні – розподіляються між ними.

Comments are closed.