Блювота.

Блювота – це мимовільне толчкообразние виділення вмісту шлунка через рот під тиском («фонтаном»). Вона являє собою складний рефлекторний акт, коли при порушенні блювотного центру їжа зі шлунка викидається через стравохід, глотку, рот, а іноді й через носові ходи. Завзяті часті блювоти характерні для захворювань шлунково-кишкового тракту (початкових його відділів) або є проявом аномалій розвитку стравоходу.

Завзяті часті блювоти характерні для захворювань шлунково-кишкового тракту (початкових його відділів) або є проявом аномалій розвитку стравоходу. Іноді блювота є одним із симптомів захворювань центральної нервової системи. У всіх цих випадках необхідна консультація лікаря.

До його приходу необхідно надати допомогу новонародженому (несвоєчасна допомогу чревата розвитком зневоднення організму). Підкладіть поруч з ротом дитини пелюшку (для збору блювотних мас). Обов’язково поверніть голову набік і утримуйте її в такому стані до припинення блювоти для запобігання потрапляння блювотних мас у легені.

Наступна дія – очищення ротової порожнини від залишків створоженного молока. Дайте дитині попити слабо підкисляє (2-3 краплі лимонного соку на 100 мл води) кип’яченої водички, але не більше 2 ковтків. Виконуючи ці рекомендації, не забувайте прибрати у немовляти з животика гумки (якщо такі є) або максимально ослабте сповивання.

Після припинення блювоти до приходу нрача збільште водний режим: пропонуйте випити по 1-2 ч. л. кожні 10-15 хв. Можна давати просто кип’ячену воду, а можна приготувати спеціальний мінеральний розчин для профілактики зневоднення і заповнення втраченого мінерального складу у новонародженого.

Розчин готується так: в 1 л кип’яченої води розчиніть 1 ч. л. соди, 1 ч. л. солі і 6-7 ч. л. цукру. Давати його треба з розрахунку 50 мл на кожен акт блювоти.

Comments are closed.