Бівентрікулярна серцева недостатність хвороби серцевого м’яза


В основі серцевої недостатності нерідко лежать первинні хвороби серцевого м’яза, які прийнято розділяти на міокардити і кардіоміопатії. Миокардитами називаються будь-які запальні хвороби серцевого м’яза. Термін «застійна кардіоміопатія» одними авторами застосовується для позначення первинного ураження серцевого м’яза нез’ясованої етіології (міокардоз), іншими – для позначення пізніх стадій (результатів) хронічного міокардиту.

Застійна кардіоміопатія відрізняється від міокардиту і міокардитичного кардіосклерозу відсутністю доведеною зв’язку із запальним ураженням міокарда. До часу розвитку серцевої недостатності як при міокардиті, так і при застійної кардіоміопатії відзначається виражена дилатація серця.

Концентрична гіпертрофія міокарда та гіпертрофічнийсубаортальний стеноз нерідко зустрічаються в одних і тих же родинах. Обидві хвороби протікають з прогресуючим збільшенням розмірів серця. Можливо, вони є різновидами однієї і тієї ж хвороби. Серцева недостатність при цих хворобах спостерігається тільки у осіб з різко збільшеним серцем. Рестриктивної кардіоміопатією прийнято називати групу хвороб, при яких порушується приплив крові до серця. До часу розвитку серцевої недостатності серце при рестриктивної кардіоміопатії виявляється помірно або значно збільшеним.

Comments are closed.