Безбольова ішемія міокарда.

Безбольова («німа», сілентная) ішемія міокарда – клінічна форма ішемічної хвороби серця, при якій минуще порушення кровопостачання міокарда не супроводжується нападом стенокардії або її еквівалентами і виявляється тільки за допомогою інструментальних методів дослідження.
Доцільно навести визначення Cohn (1987): «Безбольова ішемія міокарда – це минуще порушення перфузії, метаболізму, функції або електричної активності міокарду, яке не супроводжується нападом стенокардії або її еквівалентом».
Безбольова ішемія міокарда є поширеним станом. За даними Tabone і співавт. (1993), Vojacek (1993), вона виявляється у 2-5% практично здорових людей, у 30% хворих з постінфарктним кардіосклерозом та у 40-100% пацієнтів, які страждають стабільною і нестабільною стенокардією. Холтерівське ЕКГ-моніторування виявляє «німу» ішемію міокарда у 2-4% здорових чоловіків середніх років в європейських розвинених країнах (Rutishauser і співавт., 1988).
Таким чином, наведені дані вказують на те, що безбольова ішемія міокарда може бути самостійною формою ІХС, а може поєднуватися з іншими формами ішемічної хвороби серця. М. А. Гуревич (1999) підкреслює, що близько 82% хворих зі стабільною стенокардією мають епізоди безбольової ішемії міокарда (за даними добового моніторування ЕКГ). A. Л. Верткін і співавт. (1995) вказують, що тільки 1/4 – 1/5 епізодів ішемії міокарда супроводжуються стенокардією, тоді як 75-80% складає безбольова ішемія міокарда.
Етіологія

Етіологія і патогенез безбольової ішемії міокарда і стенокардії, в основному, однакові. В основі безбольової ішемії міокарда, як і стенокардії, лежить атеросклеротичне ураження коронарних артерій. За даними Carvalho і співавт. (1989), у 50% хворих на ІХС з епізодами «німий» ішемії міокарда при коронарної ангіографії констатовано значне атеросклеротичне ураження проксимальних відділів коронарних артерій, а дослідження Kumar та співавт. (1989) показали, що у 100% хворих з «німий» ішемією міокарда є важке множинне ураження коронарних артерій. Для безбольової ішемії міокарда характерні переважне ураження головного стовбура лівої коронарної артерії, гарний розвиток колатералей в регіоні кровопостачання уражених артерій і велика протяжність коронарного стенозу (А П. Савченко та співавт., 1991).
Цікаві дослідження були виконані Kunkes і співавт. ще в 1980 р. Автори зіставили результати добового холтерівського ЕКГ-моніторування у 50 хворих з безбольовой ішемією міокарда з
даними коронарографії. Було встановлено, що частота безболевого зміщення донизу від ізолінії інтервалу ST зростала зі збільшенням протяжності стенозів та кількості уражених коронарних артерій. Серед пацієнтів з нормальними коронарними артеріями на коронароангіограмме депресія інтервалу ST спостерігалася в 2.2% випадків, при ураженні однієї коронарної артерії – в 2.9%, при ураженні двох коронарних артерій – в 8.2%, при ураженні трьох коронарних артерій – в 10.1% випадків.
Підводячи підсумок обговоренню етіології безбольової ішемії міокарда, слід послатися на результати досліджень Б. А. Сидоренко, А. А. Космачева (1989), Bonaduce і співавт. (1990), Modyn співавт. (1998), які свідчать, що чим важче ураження коронарних артерій атеросклеротичним процесом і більш виражена протяжність стенозу, тим частіше при добовому холтерівське ЕКГ-моніторування рованії реєструються епізоди як больової, так і безбольової ішемії міокарда.

Comments are closed.