Атеросклероз: патогенез: введення.

Провідна роль у розвитку ІХС та ІБМ належить атеросклерозу. Атеросклероз являє собою складний патологічний процес, пов’язаний з ураженням внутрішньої оболонки (інтими) артерій, що характеризується локальним накопиченням в ній ліпідів, інших компонентів крові і розвитком фіброзної тканини з наступним звуженням просвіту судин [Тhоmpson ea 1990, Тhоmpson ea 1990].
Існує велика кількість гіпотез, що пояснюють походження і прогресування атеросклеротичного процесу. В даний час найбільш популярною і аргументованою є теорія, відповідно до якої головним пусковим механізмом розвитку атеросклерозу є реакція судинної стінки, насамперед – ендотелію, на пошкодження. При цьому спостерігається дисфункція ендотелію, яка проявляється підвищенням проникності для різних макромолекул (зокрема, ЛПНЩ), а також збільшенням секреції прокоагулянтних, прозапальних і судинозвужувальних факторів. Дисфункцію ендотелію можуть викликати багато факторів, включаючи основні фактори ризику ССЗ. Одним з найбільш важливих факторів, що ушкоджують є дисліпідемія [Арутюнов ea 2001]. Показано, що при гіперхолестеринемії змінюється структура ендотелію: збільшується вміст ХС і співвідношення ХС / фосфоліпіди у мембрані ендотеліальних клітин, що призводить до порушення бар’єрної функції ендотелію та підвищенню його проникності для ЛПНЩ. В результаті виникає надлишкова інфільтрація інтими ЛПНЩ. Відомо, що окислені ЛПНЩ, грають найважливішу роль в розвитку дисфункції ендотелію та ініціації атеросклеротичного процесу. Вони індукують запальні клітини до синтезу хемокінів з наступною стимуляцією активованими моноцитами і макрофагами процесів перекисного окислення ЛПНЩ.

Comments are closed.