Асоціативні волокна.

Асоціативні (Інтернейрони) волокна забезпечують функціональну взаємну зв’язок між окремими клітинними шарами кори одного і того ж півкулі головного мозку, між корковими полями і областями. Асоціативні волокна є у всіх відділах центральної нервової системи; вони раз ються на короткі і довгі волокна (мал. 495).
495. Асоціативні провідні шляхи півкулі головного мозку (по С. П. Дзугаева). А: 1 – центральна борозна; 2 – верхній подовжній пучок, 3 – лобова частка; 4 – лобно-Очноямковий пучок; 5 – нижній лобово-потиличний пучок; 6 – скронева частка; 7 – нижній потиличної-лобовий пучок; 8 – вертикальний потиличний пучок. Б: 1 – короткі асоціативні волокна; 2 – поясний пучок; 3 – нижній подовжній пучок

Поверхневі короткі дугоподібні волокна великого мозку (librae arcuatae cerebri) забезпечують функціональні зв’язки між різними клітинними шарами поруч розташованих звивин кори півкуль. Короткі волокна (внутрішньоядерні) пов’язують групи клітин ядер і ретикулярної формації.

Довгі волокна встановлюють функціональні зв’язки окремих ділянок звивин кори, часткою і деяких підкіркових утворень, тому довгі асоціативні волокна поділяються на коркові і підкіркові. До довгим асоціативним кірковим волокон належать:

а) пояс (cingulum), що має форму дуги, розташованої в поясної звивині; огинає зверху мозолисте тіло. Починається від переднього продірявленого речовини, потім прямує по перешийку склепінчастою звивини (gyrus fornicatus) в гіпокамп і крючковіднимі звивину (gyrus uncinatus) скроневої частки;

б) верхній подовжній пучок (fasc. longitudinalis superior); здебільшого починається з нижньої частини лобової частки, має вигляд дуги, що обгинає острівець (insula). Частково проходить через зовнішню і крайню капсули, закінчуючись в нижнетеменной, задній частині скроневої і частково в потиличній частках;

в) нижній подовжній пучок (fasc. longitudinalis inferior); починається від звивин потиличної частки, розташовуючись уздовж зовнішньої стінки заднього та нижнього рогів бічного шлуночка. Проходить назовні від чечевицеподібних ядра, між ним і зовнішньої капсулою (capsula externa);

г) лобово-потиличний пучок (fasc. frontooccipitalis); здебільшого починається від усіх лобових звивин. Частина волокон входить в дах (tapetum) нижнього рогу бічного шлуночка, закінчуючись в потиличній частці, інша частина проходить через зовнішню капсулу, пов’язуючи лобову частку з острівцем;

д) крючковідний пучок (fasc. uncinatus); з’єднує нижню частину лобової частки, гачок і гіпокамп скроневої частки. Проходить між переднім продірявленою речовиною (substantia perforata anterior) і нижньою поверхнею шкаралупи (putamen);

е) волокна зводу (fornix). З’єднують скроневу і лобові частки.

До довгим асоціативним підкірковим волокон належать: термінальна смужка (stria terminalis), мозкова смужка таламуса (stria medullaris thalami), дорсальний подовжній пучок (fasc. longitudinalis dorsalis), медіальний подовжній пучок (fasc. longitudinalis medialis). Багатофункціональність цих пучків в належній мірі не вивчена. Вони складаються з еферентних і аферентних волокон.

Comments are closed.