Артеріальний пульс.

Крива артеріального пульсу – сфигмограмме – подібна з кривою, одержаною при прямого запису АД. На кривій тиску в аорті і на сфигмограмме центральної артерії (наприклад, на каротидної сфигмограмме) видно крута висхідна частина – анакроти – і більш полога спадна частина – катакрота (рис. 227.1). На останній є виїмка (інцізура), відповідна закриття аортального клапана. У міру віддалення від серця (тобто при реєстрації периферичного пульсу) інцізура згладжується, але з’являється виражена дикротическими хвиля.

Пальпація периферичних артерій (наприклад, променевої артерії) дає менше інформації про серцевому викиді та функції аортального клапана, ніж пальпація центральних артерій (наприклад, сонної). Однак високий пульс (при аортальний недостатності) або альтернірующій пульс легше виявити на периферичних артеріях.

Сонну артерію пальпують, злегка повернувши голову хворого в досліджувану сторону і домігшись розслаблення грудино-ключично-соскоподібного м’яза. Плечову артерію пальпують в ліктьовий ямці великим пальцем правої руки, одночасно підтримуючи лікоть хворого. Її спочатку стискають до відчуття найбільшої пульсації, потім силу натискання то зменшують, то збільшують, щоб досліджувати окремі фази пульсової хвилі. Такий метод пальпації дозволяє оцінити швидкість підйому і амплітуду анакроти і крутизну катакроти. У здорових людей дикротическими хвиля, як правило, не пальпується.

На рис. 227.2 наведені деякі характерні зміни пульсу. Малий пульс (pulsus parvus) виявляється при низькому ударному обсязі, невеликому пульсовому АД або високому ОПСС, повільний пульс (pulsus tardus) – при гіповолемії, дисфункції лівого шлуночка, гемодинамічні та мітральному стенозі. При аортальному стенозі пульс малий і повільний (pulsus parvus et tardus), досягає піку пізніше, ніж в нормі. Навпаки, підскакує (швидкий) пульс (pulsus celer, pulsus saliens) спостерігається при високому ударному обсязі, великому пульсовому АД і низькому ОПСС: при фізичної та емоційної навантаженні, анемії, гарячці, внесердечних скиданні крові зліва направо (відкрита артеріальна протока, артеріовенозних свищ) , повній АВ-блокаді, а також при мітральної недостатності і дефект міжшлуночкової перегородки (через збільшення швидкості вигнання крові з лівого шлуночка, хоча ударний об’єм при цих станах може бути знижений) і при аортальний недостатності (через збільшення ударного об’єму і швидкості вигнання крові з лівого шлуночка).

Подвійний пульс (pulsus bisferiens) має два систолічних піку, він характерний для аортальної недостатності (ізольованою або в поєднанні із стенозом) та гіпертрофічної кардіоміопатії. В останньому випадку пульсова хвиля спочатку швидко і високо піднімається, формуючи перший пік, потім у середині систоли настає спад, викликаний динамічної обструкцією вихідного тракту лівого шлуночка, і потім слідує друга систолічна хвиля меншої амплітуди, обумовлена, з одного боку, продовженням вигнання крові з серця , з іншого – накладенням відображеної (від ділянок артеріального русла з підвищеним опором) хвилі.

Дикротичний пульс (pulsus dicroticus) теж має дві хвилі, але одна з них систолічна, а інша – діастолічна; він зустрічається при дуже низькому ударному обсязі (найчастіше – при дилатаційною кардіоміопатії).

Альтернирующий пульс (pulsus alternans) характеризується правильним ритмом із чергуванням пульсових хвиль великої і малої амплітуди і викликаний чергуванням різних за силою серцевих скорочень при тяжкій дисфункції лівого шлуночка. Зазвичай альтернірующій пульс поєднується з гучним III тоном серця. Він зустрічається і в відсутність органічних уражень серця: під час пароксизмів тахікардії і відразу після їх припинення, а також протягом декількох серцевих циклів після екстрасистоли.

При бігемініческом пульсі (pulsus bigeminus) чергування різних по силі пульсових хвиль викликано шлуночкової бігемінія.

Парадоксальний пульс (pulsus paradoxus) викликаний вираженим зниженням систолічного АТ і амплітуди пульсових хвиль на вдиху: в нормі систолічний АТ на вдиху зменшується на 10 мм рт. ст., а при тампонадісерця, ХОЗЛ та обструкції верхньої порожнистої вени – значно сильніше, внаслідок чого пульс на периферичних артеріях на вдиху може повністю зникати.

Одночасна пальпація пульсу на променевій та стегнової артеріях (в нормі вони майже збігаються) дозволяє запідозрити коарктації аорти: при ній пульс на стегновій артерії стає слабким і запізнілим.

Comments are closed.