Анатомічна термінологія.

В анатомії користуються загальноприйнятими позначеннями взаємно перпендикулярних площин, які уточнюють визначення положення органів або їх частин в просторі. Таких площин три: сагітальній, фронтальна, горизонтальна. Потрібно пам’ятати, що при відносно цих площин до тіла людини мається на увазі його вертикальне положення (рис. 5).

Під сагиттальной площиною розуміється вертикальна площина, за допомогою якої ми подумки (а на фіксованому, наприклад на замороженому, трупі і фактично) розсікає тіло в напрямку пронизує його стріли (sagitta) спереду назад і вздовж тіла. Сагітальній площину проходить якраз по середині тіла, ділить його на дві симетричні половини, праву і ліву, і носить назву серединної (медіана) площині (medianus, лат. – Що знаходиться посеред) (рис. 6). Паралельно їй проходять парасагіттальное площині. Площина, що йде теж вертикально, але під прямим кутом до сагітальній, носить назву фронтальної, паралельної лобі (frons, frontis – лоб). Вона ділить тіло на передній і задній відділи. Третя, горизонтальна, площина проводиться горизонтально, тобто під прямим кутом як до сагітальній, так і до фронтальної площин. Вона ділить тіло на верхній і нижній відділи.
Анатомія людини

Анатомия человека

Рис. 5. Схема осей і площин у тілі людини.
1 – вертикальна вісь, 2 – фронтальна вісь, 3 – фронтальна площина (одна з фронтальних), 4 – горизонтальні та вертикальні лінії, що лежать у фронтальній площині; 5 – плече приведено до тулуба (adductio); б – ліва рука зігнута в ліктьовому суглобі (flexio); 7, 17 – поперечна вісь (одна з горизонтальних осей у фронтальній площині); 8 – горизонтальна площина (одна з горизонтальних площин); стрілки вказують сагітальній (спереду назад) і фронтальне (зліва направо і навпаки) напрямку; 9 – кисть в положенні пронації, великий палець звернений до тулуба (pronatio); 10 – переміщення положення з пронации до супінації, приклад ротації (rotatio); 11 – IV та V пальці зігнуті (flexio); 12 – кисть в положенні супінації, великий палець звернений назовні (supinatl’o); 13 – великий палець відведений (abductio); 14 – сагітальній вісь; 15 – медіальний край передпліччя; 16 – латеральний край передпліччя; 18 – права рука розігнути в ліктьовому суглобі (exten-sio); 19 – рука відведена від тулуба (abductio); 20 – горизонтальні та вертикальні лінії в сагітальній площині (показані стрілками); 21 – одна з парасагіттальной площин; 22 – медіанна (серединна) площину, площину симетрії (одна з саггитальний площин)

Позначення положення окремих точок або ліній в цих площинах приймається таке: що розташовується ближче до серединної площини, позначається як медіальний, media lis (medianum, лат.-Середина); те, що лежить далі від серединної площини, позначається як латераль-н и й , lateralis (latus, родить, lateris – пліч). В переднезаднем напрямку: ближче до передньої поверхні тіла – передній, anterior, або вентральний, ventralis (venter – живіт), ближче до задньої поверхні носить назву задній, posterior, або дорсальний, dorsalis (dorsum – спина). У вертикальному напрямку: ближче до верхнього кінця тіла – верхній, superior, ближче до нижнього кінця – нижній, inferior.
По відношенню до частин кінцівок вживаються терміни “проксимальний” і “дистальний”. Проксимальний (близький) служить для позначення частин, розташованих ближче від місця початку кінцівки у тулуба, дистальний (віддалений), навпаки, – для позначення далі розташованих частин. Наприклад, на верхньої кінцівки лікоть займає проксимальному становище порівняно з пальцями, а останні порівняно з ліктем – дистальне.
Анатомія людини

Анатомия человека

Терміни “зовнішній”, externus, і “внутрішній”, interims, застосовуються переважно для позначення положення щодо порожнини тіла і цілих органів, в сенсі “більше досередини” або “більш назовні” лежачий; “поверхневий”, super-ficialis, і ” глибокий “, profundus, для позначення відповідно” менш глибоко “або” більш глибоко “віддалений від поверхні тіла або органа.

Звичайні терміни величини: великий-magnus, малий – parvus, більший-major, менший – minor. Останні два терміни – major і minor – вживаються для позначення порівняльної величини двох близьких або аналогічних утворень, наприклад на плечової кістки tuberculum (горбик) majus і minus. Термін magnus (великий) не означає наявності іншого аналогічного освіти меншої величини. Наприклад, nervus auricularis magnus – великий вушний нерв, носить назву в силу товщини стовбура, але малого вушного нерва не існує.

Форма різних утворень, особливо у відділі дається цілим рядом назв, зміст яких краще за безпосередньої знайомстві з цими утвореннями
На VI Міжнародному з’їзді анатомів, що відбувся в Парижі в 1955 р., була прийнята анатомічна номенклатура, названа Паризької (PNA). У цьому виданні анатомічні терміни наводяться відповідно новітньої анатомічної номенклатури, виправленої та доповненої на останніх міжнародних конгресах, включаючи X Міжнародний анатомічний конгрес в Токіо в 1975 р., – “Міжнародна анатомічна номенклатура” під редакцією С. С. Михайлова (М.: Медицина, 1980).
Окремі терміни діяла раніше Базельської номенклатури, що вживаються в клінічній літературі і відсутні в PNA, наводяться з позначенням (BNA).
Ряд термінів дано в скороченому вигляді: art. – Articulatio (суглоб); artt. – Articulationes (суглоби); lig. – Ligamentum (зв’язка), ligg. – Ligamenta (зв’язки); a. – Arteria (артерія), аа.-ar-teriae (артерії); v.-vena (вена), vv. – Venae (вени); п.-nervus (нерв), nn. -nervi (нерви); т. – museums (м’яз), тт.-musculi (м’язи)

Comments are closed.