Алтей лікарський або проскурник, проскурняк


За латині Altaea officinalis

У медицині застосовують алтей у вигляді коренів, листя, квіток і сиропу.
Алтей відноситься до сімейства мальвових. Алтей належить до багаторічних трав’янистих рослин, що досягає висоти 1,5 м. Алтей відрізняється товстими короткими кореневищами, жовтуватими зсередини, зверху їх покриває бура кора. Стебло одиночний, пучковідно, і слабоветвістий. Верхні листки яйцевидної форми. Алтей володіє черешковими листям, черговими, трьох-і пятілопастного. Блідо-рожевий квітка великий з пятілепестним віночком. Час цвітіння – червень-серпень. Використання коренів, рідше листя або квітів для лікувальних цілей повністю виправдано. У коріння алтея міститься багато слизових речовин, гідроліз яких призводить до утворення галактози, глюкози, арабінози і рамнози. Ще коріння алтея містять крохмаль, цукор, пектини, жирні олії та інші корисні речовини.

Медицина використовує алтейний корінь, насамперед як відхаркувальний, обволікаючий, пом’якшувальний і протизапальний засіб при хворобах дихальної системи. Алтейний корінь застосовують і при захворюваннях травної системи і травного тракту: виразки шлунка, а також дванадцятипалої кишки, гастрити, коліти, особливо з наявністю діареї у хворого (є закріпляючу засобом). Східна медицина використовує алтей від сечокам’яної хвороби, циститу, різних пухлин передміхурової залози і простатиту. Настої і відвари коренів і листя алтея мають обволікаючу дію і позбавляють від токсинів, тому застосовується при набряклості, запаленні і хворобливості ротової порожнини і шлунково-кишкового тракту, а також отруєннях. Найчастіше призначають алтей при медикаментозному лікуванні, дратівливому шлунок. Зовнішнє застосування алтея зводиться до полоскань горла, припарки, що утримує тепло, внаслідок його протизапальної та пом’якшує дії.

Comments are closed.